15 лютого в Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему: \"Перспективи малої енергетики в Україні: чи здатні закарпатські підприємці допомогти державі у розв’язанні енергетичної кризи? Застосування альтернативних джерел енергозбереження\". Під час засідання фахівці запропонували декілька варіантів подолання енергетичної кризи.

Приватний підприємець, автор Програми енергозбереження у Закарпатській області (яка була погоджена обласною владою ще у 1998 році), Анатолій Петровський ключем до вирішення енергозалежності регіону вважає гідроенергетику: "За рахунок природних особливостей, зокрема, перепадів гірського рельєфу, ми можемо отримувати значну кількість енергії. Протягом останніх 10 років я долучився до розробки програми переведення області на повне енергетичне самозабезпечення. Маємо всі ресурси, використавши які зможемо цілком відмовитись від використання газу, електроенергії з-за меж області (якої сьогодні 98%), від вирубування на дрова 4 млн кубометрів лісу щорічно тощо". Одночасно із будівництвом гідроелектростанцій, обладнанням водоймищ, за словами А. Петровського, відрегулюються стоки річок, що у свою чергу, зніме паводкові проблеми, відновить очисну функцію річок та їх рекреаційні можливості.Головний економіст хустського ТОВ "Енран-ЗЛК" Михайло Деяк представив проект використання альтернативних відновлювальних джерел енергії. Йдеться, зокрема, про екологічно безпечне виробництво брикетів із відходів деревообробної галузі. Тирсові брикети потребують мінімальні об’єми кисню для горіння, водночас температура у центрі горіння досягає 15000 С. Сьогодні брикети стали вже дефіцитом і споживачі записуються до тривалої черги за ними. Хустське підприємство (головним продуктом якого є деревні щити) реалізовує брикети з тирси до Німеччини, Словаччини, Угорщини. У Закарпатті на брикетах печуть хліб і навіть гнуть метал. Щільність тирсових брикетів дозволяє уникнути втрат тепла, які наявні при згоранні дерева, оскільки перед пресуванням тирса попередньо позбавляється вологи (гранично висока кількість вологи – 8%). «За пропонованим методом енергозбереження – значне майбутнє, – переконаний М.Деяк. Адже 70% і більше деревини, виділеної на лісозаготівлю – відходи. Сьогодні їх переробкою вже серйозно зацікавилися ісландські бізнесмени. Вартість одного пресу (78 тис. доларів) може окупитися за 3-3,5 роки.Про енергозбереження в житловому господарстві розповів виконавчий директор Закарпатського відділення Асоціації міст України Олег Лукша. За його словами, Україна посідає перші позиції у світі за показниками енергоємності виробництва та за об’ємами витрат енергії у житлово-комунальному господарстві. Найефективнішим способом економії енергії на сьогодні є утеплення будинків. Саме над цим Європа працює вже останні 30 років, – свідчить Олег Лукша. Ужгород наразі запозичує досвід, зокрема, через проект енергореконструкції, профінансований програмою TACIS. Олег Лукша в Ужгородській міській раді координує проект енергомоніторингу бюджетних установ.Водночас тернопільський підприємець Роман Заставний закликав усіх підприємців України допомогти державі у подоланні енергетичної кризи. На його думку, українські підприємці здатні швидко і гнучко застосувати ресурси малої енергетики – малі ГЕС, вітряні електростанції тощо – як для власних підприємницьких потреб, так і для побутових потреб місцевих громад.На думку Р.Заставного, такий крок українського бізнесу принесе ще один позитивний результат: оскільки засоби малої енергетики можна виготовляти на багатьох великих і малих підприємствах України, це дасть можливість створити десятки тисяч нових робочих місць, відродити збанкрутілі заводи та фабрики. Р.Заставний впевнений, що ця національна ініціатива підприємців України стане переломною в ситуації енергетичної кризи, перед якою фактично стоїть Україна.

zik.com.ua