«Колишні ентузіасти-перевізники, завдяки яким Рівненщина є чи не єдиним в Україні регіоном, де автомобільний транспорт загального користування забезпечує перевезення майже до кожного населеного пункту області, стали за цей час професіоналами у своїй галузі. Для цього вони постійно виконували вимоги влади: оновлювали рухомий склад, будували станції техобслуговування, забезпечували новими робочими місцями тисячі людей та ін. На це було витрачено чимало коштів, що бралися в кредит. Тобто перевізники намагалися виконувати всі необхідні вимоги влади, щоб покращити умови та якість перевезень. А що ж робила влада, щоб допомогти перевізникам? Адже чиновники часто заявляють про підтримку малого та середнього бізнесу в Україні. На жаль, цієї підтримки перевізники до цих пір так і не відчувають. Скоріше навпаки, влада постійно змінює умови гри, ставлячи все нові й нові вимоги. Так, наприклад, для виконання Указу Президента України «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні» перевізниками було створено чимало нових робочих місць, про які так гарно було відзвітовано Президенту керівництвом області. А успішно прозвітувавшись, влада регіону, мабуть, вирішила, що тепер можна скорочувати ці місця, зменшивши кількість маршрутів майже вдвічі в напрямку Рівне-Здолбунів.Таким чином без роботи можуть залишитись біля 100 людей. Цікавою є також позиція нинішньої влади щодо того, з ким їй вигідно працювати. На сьогодні можна зробити висновки, що державі краще працювати з 2-3 перевізниками-монополістами, ніж з кількома десятками незалежних дрібних перевізників. Все це суперечить вимогам українського законодавства щодо розвитку конкуренції та обмеження монополізму на ринку пасажирських транспортних послуг.Також варто сказати, що всі головні критерії у визначенні переможців конкурсу на право перевезення пасажирів чітко визначені відповідною постановою Кабміну, серед яких і стаж роботи перевізника. Іншими словами – його професіоналізму, про який наголошує влада. Проте під час проведення конкурсу на маршрути Рівне-Здолбунів конкурсний комітет надавав переваги претендентам з новими автобусами, але які не мають ні стажу роботи, ні найманих кваліфікованих працівників, ні відповідної бази для обслуговування автомобілів. Таким чином, можна зробити висновки, що головним критерієм для влади є рік випуску автобуса, тобто через рік-два власники поки що новеньких «Ліфанів» так само залишаться без роботи, адже на їх місце прийдуть підприємці з ще новішим та «крутішим» транспортом.І насамкінець, про ще одну проблему щодо прийняття нового Закону України «Про автомобільний транспорт». Адже незабаром вимоги щодо використання автобусів за видами сполучень, режимами руху та протяжністю маршрутів, за параметрами пасажиромісткості, комфортності, технічних та екологічних показників установлюватиме Мінтранс. Отже, після набрання чинності нового закону всім доведеться чекати наказу Міністерства транспорту та зв’язку, що визначить конкретні марки автобусів, на яких перевізники матимуть право надавати послуги з перевезення пасажирів. Відкритим залишиться це питання саме для тих перевізників, які виграють конкурси, що відбуватимуться за кілька днів, коли марки їхніх автобусів не співпадуть з визначеними Мінтрансом».