Сьогодні, 24 лютого, у конференц-залі Палацу мистецтв у Львові відбудеться наукова конференція з нагоди завершення реставрації пам’ятки загальнонаціонального значення – іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста із монастиря Скит Манявський роботи ієромонаха Йова Кондзелевича. Під час роботи наукової конференції відбудеться презентація альбому-каталога «Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста із монастиря Скит Манявський», виданого за сприяння ВАТ «Кредобанк». Про це Західну інформаційну к

На конференції виступлять доктори мистецтвознавства Михайло Станкевич і Любов Кияновська, доктор мистецтв Володимир Овсійчук, кандидат мистецтвознавства Василь Откович, кандидат філософських наук Ярослав Стратій, заслужений діяч мистецтв Мирослав Откович, народні артисти України Мирослав Скорик та Ігор Пилатюк, заслужений артист України Артур Микитка.Наприкінці XX – на початку XXI ст. (1998-2005 р.р.) з ініціативи тодішнього директора Національного музею у Львові Василя Отковича розпочалися фундаментальні науково-дослідні та реставраційні роботи новим поколінням реставраторів. Їх виконали фахівці Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України – лідера реставраційної справи в Західному регіоні України. Вісім років щоденної копіткої праці повернули первісний вигляд неперевершеному творінню ієромонаха Йова Кондзелевича. Після завершення складних консерваційно-реставраційних робіт оригінальний живопис іконостасу звільнився від багатошарових перемалювань, потемнілих лакових плівок та інших пошкоджень. Фундаментальні дослідження техніки живопису в рентгенівських, ультрафіолетових та інфрачервоних променях уточнили площі втрат і пізніших перемалювань, скрупульозні хімічні аналізи підтвердили відсутність кольорових лесувань. Біологи і біохіміки філіалу розробили цілий ряд принципово нових підходів до вибору методів і матеріалів для проведення консервації та реставрації іконостасу. У роботі над однією із найскладніших пам'яток за технікою виконання у різні роки брали участь художники-реставратори Володимир Мокрій, Ярослав Мовчан, Ліда Сойка, Мирослава Білецька, Тарас Откович, Наталя Білостоцька, Мирослава Якимович, Анастасія Козак, Всеволод Томашевський, Євген Манько, Олександра Гливка, Марія Судук, Оксана Войтович та інші. Наукові дослідження вели Тарас Откович, Галина Осьмак, Олена Козак, Зоряна Лильо-Откович, Ольга Канарська. Довідка ЗІКу.Понад триста років минуло з часу, як іконописець ієромонах Йов Кондзелевич подарував українському народові вершину своєї творчості – іконостас для церкви Воздвиження Чесного Хреста в Скиті Манявському (1698-1705). Створення іконостасу для церкви Воздвиження Чесного Хреста припадає на період відбудови Манявського Скиту після його розгрому та спалення турками і татарами 6 вересня 1676 року. Іконостас великих розмірів (орієнтовно 13 х 11 м) складається з шести рядів, в яких розміщено близько 100 ікон різних розмірів, від мініатюр до ікон величиною понад два метри. Завдяки старанням митрополита Андрея Шептицького, першого директора Національного музею у Львові Іларіона Свєнціцького та їхніх послідовників іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста Скиту Манявського зберігся і є невід'ємною частиною духовної та мистецької спадщини України. Постать Йова Кондзелевича в бароковому ікономалюванні України унікальна своїм стриманим гармонійним стилем, що різко контрастує з пишним бароковим іконописом центральної та східної України. В особі Йова Кондзелевича поєднався майстер європейського рівня і водночас скромний чернець-"недостойний ієромонах", як він підписав себе на одній із ікон. Йов Кондзелевич народився 1667 року в місті Жовкві, неподалік Львова, що було на той час значним торгівельним і мистецьким осередком Західної України. Однак тривалий час батьківщиною Йова Кондзелевича вважалася Волинь, оскільки більша частина його життя й творчості пов’язана з цим краєм. Лише 1966 року львівський дослідник Мечислав Гембарович висловив думку про жовківське походження Йова Кондзелевича, посилаючись на запис з візитації василіянських монастирів під датою 24 травня 1740 р., за яким чернець маляр Йов Кондзелевич з Жовкви мав на той час 73 роки, з них 54 був ченцем і 47 – священиком. А із запису Йова Кондзелевича у Пом’янику Скиту Манявського (а також зіставляючи дані про записи в Братському Пом’янику, Поминальників Почаївської лаври та Загорівського монастиря) деякі дослідники припускають думку, що батьки його мали імена Текля і Андрій, і що у його родині вже були монахи Лука, Йона та Йоіль. Більше ніяких відомостей про жовквівський період Кондзелевича немає – невідоме ані його світське ім’я (Йовом він став після постриження в монахи), ані соціальне походження, хоч патронімічність його прізвища вказує на нешляхетське, а радше міщанське походження, ані імена його вчителів. У дев’ятнадцятирічному віці він став монахом Білостоцького монастиря, що на Волині (біля сучасного міста Торчин). Сам монастир до наших днів не зберігся, а на його місці зараз церква Архангела Михаїла. Монахом цього монастиря Йов Кондзелевич був щонайменше до 1705 року – часу завершення іконостасу у Скиті Манявському (Богородчанського іконостаса), про що свідчить підпис на іконі "Вознесіння" цього іконостаса.

zik.com.ua