Релігія у цих виборах хоча й відіграє меншу, аніж у попередній виборчій кампанії роль, однак вона залишається затребуваною політиками. Так вважає робоча група, яка провела моніторинг «Релігія і парламентські вибори 2006». Цей моніторинг, який охопив аналіз близько 60 вітчизняних та кілька закордонних ЗМІ, провели Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза» у співпраці з відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та підтримки МФ «Відродження».

На думку автора і керівника моніторингу релігієзнавця Андрія Юраша, попри те, що релігійні проблеми не належать до пріоритетів у програмах партій та блоків, у реальній діяльності політики часто акцентують увагу та взаємодії з релігійними організаціями.«При цьому деякі політичні сили вибудовують спеціальні стосунки з окремими церковно-релігійними структурами,-вважає Андрій Юраш. – У першу чергу, це стосується тих політичних сил, які роблять спеціальний наголос на потребі для України будувати особливі стосунки з Росією. В контексті такої позиції виглядає не лише логічною, а й необхідною побудова спеціальних стосунків з УПЦ МП. Однозначно така орієнтованість зафіксована у програмних документах КПУ, Блоку Вітренко. На противагу цій тенденції для інших політичних сил, серед яких УНБ Костенка і Плюща, Українська консервативна партія принципового значення набуває необхідність партнерських стосунків з іншим табором у середовищі українського православ’я, які своїм стратегічним завданням бачать утворення Єдиної Помісної Церкви»Втім, як стверджує А. Юраш, порівняно з попередніми виборами, можна констатувати зменшення спекулятивного звертання до релігії і водночас зростання преференцій до цієї ділянки, яка, на думку релігієзнавця, свідчить про пов’язаність суспільної та релігійної ділянок. Ще одним позитивом є те, що глави церков не заявляють про пряму підтримку тієї чи іншої політичної сили.

zik.com.ua