За словами Р.Кваснія, на спорудження такого центру потрібно щонайменше 15 млн грн і три-п’ять років часу. У міському бюджеті таких коштів нема, а проблема є загальнонаціональною, тому слід виходити на державний рівень і "просити" гроші з Держбюджету. Р.Квасній стверджує, що через збільшення числа хворих регіональний фтизіопульмонологічний центр не справляється з лікуванням. Окрім того, у Львові терміново потрібно обладнати бактеріологічну лабораторію, якої немає у місті. Потреба у такій лабораторії доконечна, бо останнім часом збудник туберкульозу постійно піддається мутації і не підлягає звичному лікуванню антибіотиками. "Якщо ми хочемо хоча б за десять років вийти на зменшення епідемії, то міська влада повинна зрозуміти, що це проблема сьогодні номер один. Вже сьогодні треба вкладати дуже великі кошти в розвиток матеріально-технічної бази закладів, які борються з цією хворобою", – зазначив Р.Квасній. Він додав, що через мутації збудника хвороби і збільшення його агресивності зі ста хворих тридцять є приреченими на смерть.Також лікар наголосив на потребі більше інформувати населення і пропагувати здоровий спосіб життя. "Кожна людина повинна відповідати за своє здоров’я, потрібно хоча б раз на два роки робити флюорографію. На сьогодні до 50% хворих приходять на лікування із занедбаними формами туберкульозу і їх лікування, звичайно, є проблематичним", – зазначив Р.Квасній. Фтизіатри наголошують, що через погіршенням фінансування медицини загалом, менше виділяють коштів і на боротьбу з туберкульозом. Зокрема, через незадовільні умови праці стали можливими випадки зараження туберкульозом лікарів-фтизіатрів. За словами Р.Кваснія, за два останні роки сталося чотири випадки захворювання лікарів.Довідка ЗІКу.У 2005 році у Львові на 100 тисяч населення припадало 62,6 хворого на туберкульоз, на диспансерному обліку перебувало 3,5 тис. осіб.