Кошти на придбання житла для Ольги Горошко були виділені з обласного бюджету, а також частина суми надійшла від благодійних пожертв.Стараннями влади і спонсорів у помешканні зроблено ремонт, встановлено індивідуальне опалення, євровікна, необхідне побутове обладнання, придбано меблі. А Іван Стойко подарував Ользі Горошко порохотяг.Господиня подякувала всім, хто допоміг їй отримати довгоочікуване житло і побажала добра, миру й процвітання Україні, за яку вона та її родина боролися все своє життя.Довідка ЗІКу.Ольга Горошко народилася 12 травня 1917 року на Сумщині у селі Чуйківка. Дитинство і юність провела в селі Лози Збаразького району на Тернопільщині.У цьому ж селі в юному віці долучилася до товариства "Просвіта" та відділу юнацтва ОУН.У 1939 році під загрозою більшовицького арешту втекла до Варшави, звідти – до Німеччини. Працювала на фабриці, досконало вивчила німецьку мову.У 1941 після відходу більшовиків повернулася додому. За наказом підпілля працювала перекладачем у німецькій управі. Була зв’язковою. Допомагала багатьом людям перепустками, "аусвайсами", іншими документами та відомостями, за що у 1943 році була заарештована й ув’язнена німцями.Через рік, завдяки ОУН, була звільнена з в’язниці, після чого вступила до лав УПА в загін "Макса" (Максима Скорупського). Виконувала обов’язки зв’язкової, санітарки, медсестри, працівника редакції.У 1945 році у підпіллі обвінчалася з курінним Михайлом Кондрасем. У 1946 році народила сина Ігоря.Восени 1948 року, після загибелі чоловіка, була заарештована й отримала 10 років таборів ГУЛАГу. Сина переховували люди. Звільнившись із концтабору, отримала заборону проживання у європейській частині СРСР.Відтоді Ольга Горошко, як дружина курінного, не могла домогтися роботи і житла. Жила на мінімальні заробітки. У 1981 році похоронила сина.Життєпис Ольги Горошко викладений у більше, аніж десяти книгах.