Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Юрій Шведа звернувся з відкритим листом до голови Львівської обласної державної адміністрації Петра Олійника.

Подаємо текс листа повністю зі збереженням стилістики:«Малошановний пане Львівський губернаторе! Звернутися до Вас з відкритим листом змусило мене інтерв’ю, яке Ви дали газеті "Поступ" 27 квітня 2006 р. і в якому опустилися до грубих й нічим необґрунтованих нападок на мене. Спішу повідомити, що політолог, який на Вашу думку, винен у Ваших напружених стосунках з Петром Димінським є доцентом Львівського національного університету імені Івана Франка, а тому подібні висловлювання високопосадовця такого рівня ставлять мене у незручне становище як перед студентами, так і колегами, які на відміну від Вас, знають, що таке політкоректність та політична етика.Я прекрасно розумію, що Вам значно простіше вину за те, що не склалося "конструктивної роботи" зняти з себе, не вистачає Вам і духу звинуватити в цьому самого Петра Димінського, а от списати це на "ручного політолога", як Ви дозволили собі висловитися, мужності Вам вистачило! Однак, дозволю собі нагадати, що з Вами особисто мені доводилось зустрічатись не більше 5-6 разів, до того ж за обставин, які не мали жодного стосунку до теми, яку Ви коментуєте на сторінках газети. А якщо Ви послуговуєтесь чутками чи плітками – то й ретранслюйте їх на відповідному рівні!Принагідно хочу Вам повідомити, що політолог – кандидат політичних наук від 1996 р., автор більш ніж 50 наукових статей, підручників та монографій, член Української та Американської асоціації політичних наук має дещо інші завдання ніж "лаяти" та "качати гроші"(!) У Вас спотворене владою або негативним особистим досвідом уявлення про політологів. До речі з цими завданнями я успішно справлявся будучи радником народних депутатів України І.Гриніва, О.Ємця, Т.Чорновола тоді, коли про цей статус Ви ще тільки мріяли.За характером своєї діяльності мені доводилося неодноразово спілкуватися з губернаторами – вашими попередниками, в тому числі й шанованим Вами Степаном Романовичем, але з таким грубим ставленням до себе стикнувся вперше! Що ж тоді думати про характер Вашого спілкування з підлеглими, людьми, які не відважаться відповісти тим же?! Мабуть, що демократичний стиль керівництва вимагає опускатися до самого дна!Звернутися до Вас із цим відкритим листом змусила мене не особиста образа (я давно виробив для себе правило не ображатись на людей, що намагаються вивищитися за рахунок приниження інших, зрештою, цьому теж є наукове пояснення), а практика менторського тону спілкування різного роду чинуш з науковцями, які часто крім свого імені не мають чим і захистися перед агресивною сірістю. Сумний приклад доцента Щендрика яскраве тому підтвердження! Шкода, що у нас на Львівщині носіями цієї ідеології шарікових є вищі посадові особи.Не забувайте, що вершини яких Ви досягли – скороминущі, а наукові – вічні! І досягаються вони, за окремими винятками, працею та розумом, а не хамством і зрадою.Юрій Шведа з Канзаського університету (США). 28 квітня 2006 р.».

zik.com.ua