Викладач кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Коваль стверджує, що автор Київського літопису залишив досить детальний опис княжого палацу, який був з’єднаний переходами-галереями з Двірською Спаською церквою.Ігор Коваль розповів, що серед мешканців села впродовж останнього півстоліття ширилися чутка, яка переросла в легенду, про те, що начебто на початку Другої світової війни видатний дослідник Галича Ярослав Пастернак віднайшов під час розкопок фундамент Спаської церкви. Доля закинула вченого до Канади. Родина Михальчуків, яка знала про знахідку фундаменту храму, розповіла про це місцевому священику Ярославу Жолобу. До перевірки цих історичних фактів долучилися науковці Прикарпатського нацуніверситету та Національного заповідника "Давній Галич".22 травня цього року на території очікуваного відкриття були початі розвідкові–археологічні розкопки.За словами Ігоря Коваля, в перший день розкопок у кількох місцях траншеї було віднайдено архітектурні деталі із характерного для галицьких храмів каменю – пісковика. Але найбільша несподіванка чекала дослідників на глибині 1 м, коли з’явився потужний шар білого каменю, змішаного з річковим, які пов’язані вапном. Вчений стверджує, що, як показали розкопки в Галичі, аналогічно побудовані давні храми в Звенигородці, Перемишлі.