Автор передмови до книги В.Мороза А.Парубій зазначив, що «читаючи цю книжку, у ній впізнаєш В.Мороза як історика, громадського діяча, який наче співпереживає за героїв, які в його історичній праці займають важливу роль. Так само у книзі впізнаєш В.Мороза як видатного оратора і блискучого публіциста, розуміючи стиль, у якому написана ця праця. Найголовніше сьогодні те, що ця книжка вчить нас дивитися на історію України, на Україну в цілому, на весь світ навколо України тільки з однієї точки зору: українських інтересів. Цей україноцентризм, який постійно був притаманний В.Морозу, і є найбільш важлива складова його праці і його життя. Для нашого покоління важливо навчитися так жити і так бачити світ, як В.Мороз».В.В’язівський у своєму виступі наголосив на тому, що «для того, аби визначити місце для України на початку ХХІ століття, досить доречно було б нашим політикам усвідомленно прочитати працю В.Мороза. Українські політики зможуть навчитися керуватися тим баченням, яке викладене у цій ґрунтовній праці. Водночас у хаосі, який твориться зараз у нашій державі, прочитавши книгу, політики зможуть віднайти наріжний камінь для Європи та світу в цілому».Після закінчення свого виступу В.В’язівський попросив у В.Мороза три книги «Україна у ХХ столітті. Етап перший 1900-1920 рр.» «для тих трьох лідерів, які мають формувати політичну коаліцію – Олександра Мороза, Юлії Тимошенко та Романа Безсмертного».У свою чергу О.Гуменюк від імені Львівського обласного братства вояків ОУН-УПА нагородив В.Мороза почесною грамотою та Хрестом звитяги «за національну-визвольну боротьбу та за утвердження незалежної України». Автор книги В.Мороз зазначив: «Мене скрізь питають: «Чому я пишу?». Я ж відповідаю, що це моя наркоманія у найпозитивнішому розумінні цього слова. Я вже написав понад 30 книжок і, дасть Бог, буду писати. Розумію, як вже не молода людина, баритися з написанням не можна. Тому я пишу і буду продовжувати писати».