Георгій Петрук-Попик є лауреатом премії імені братів Лепких та премії імені Уласа Самчука. Він долучився до створення Товариства Української Мови імені Тараса Шевченка, Тернопільської обласної організації товариства "Меморіал", Тернопільської крайової організації Народного Руху України. Працюючи у складі Верховної Ради СРСР та Тернопільської обласної ради, а також у Спілці письменників України, Георгій Петрук-Попик демонстрував кращі якості організатора, провідника, творця, мислителя та державника. Довідка ЗІКу.Георгій Петрук-Попик народився 18 квітня 1932 року у селі Великі Іловиці Шумського району Тернопільської області. У 1953 році закінчив військово-морське училище, у 1969 – Тернопільський державний медичний інститут. Працював у медичних закладах Шумського району на Тернопільщині та в Дрогобицькому районі Львівської області. Згодом завідувачем відділу Тернопільської обласної санепідемстанції. Член Спілки письменників України.У 1989 році був ініціатором створення Тернопільської крайової організації НРУ, член ради. Цього ж року виключений з КПРС за участь у створенні Руху. У 1990 році був обраний народним депутатом СРСР. Відмінник охорони здоров'я. Заслужений діяч польської культури. Автор збірок поезій "Весняні птахи", "Тополиний сніг", "Пригорща жита", "Думаю вголос", "Співоче поле", поеми-трилогії "Полум'я Волині", кантати "Бережи Україну й Свободу" та інших.